Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать Вам, вчителі!
Дорогі вчителі! Знайте, що всі ваші учні, люблять Вас і несуть у своїх серцях золоті зерна, які Ви засівали своїми руками день у день, з року в рік.