Довгий час у селищі не було школи. Тільки у 1913 році відкрили церковно-приходську школу. В школі навчалася незначна кількість дітей, в основному із заможних сімей. Діти бідноти залишалися поза нею.
В 1921 році в селищі відкрили початкову школу, яку в 1925 році перетворили в семирічну. В ній навчалося 420 учнів і працювало 20 вчителів. Розгорнулася робота по ліквідації неграмотності серед дорослих. В 1921 році тут діяло 8 груп лікнепу, де навчалося 170 чоловік.

Зі спогадів Чіпка П.А., випускника школи 1916 року:

Хочу розпочати свою розповідь з 1913 року, коли я був прийнятий до 1 класу Сахновщинської школи. На той час у селищі Сахновщина існувала одна церковно-приходська школа з першого по четвертий клас. Старе приміщення школи
У класі навчалося 20-25 учнів. Навчальних предметів у нашій школі було небагато: арифметика, російська мова, географія і закон Божий. Навчали дітей 4 вчителі, в тому числі директор школи Дараган Віктор Сидорович, учитель російської мови - Мальована, закон Божий читав отець Степан. Прізвищ інших вчителів не пам’ятаю.
Кожного дня перед початком занять в коридорі школи вишиковувалися всі учні для слухання вранішньої молитви.
Заняття починались о 8 годині ранку. На уроках панувала мертва тиша, бо вчителі часто вдавалися до методів фізичного впливу на дітей. За найменше порушення дисципліни, за невиконання домашніх завдань учня чекало покарання: потиличник або удари лінійкою по долонях. А отець Степан неслухняних ставив у куток на коліна.
Навчальних приладів і посібників майже не було. Учні писали на грифельних дошках і на клаптях паперу. Підручників на клас видавалося лише декілька примірників (за гроші).
При школі була невелика церква, в якій під час релігійних свят правили службу. В пасхальні дні в обов’язковому порядку всі учні повинні були йти на сповідь до церкви, для чого з коридора школи відкривалися великі двері - вхід до церкви.
Поряд з церквою височіла дзвіниця. Під час великих релігійних свят там чергували сташоклавники: над селищем тоді линули урочисті передзвони...

Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції поклала початок революційним перетворенням у галузі освіти. Перш за все було скасовано викладання закону Божого. Перед уроками вже не читали молитви, шкільне приміщення звільнили від предметів релігійного культу. Запроваджено було вивчення української мови, одночасно вивчалася і мова братнього російського народу. Введено такі предмети, як суспільствознавство, малювання, музика, співи. Перебудовується викладання літератури, географії.
Поряд з навчальною роботою перебудовується і виховна. Виникають нові форми виховної роботи, змістовнішою стає позакласна і позашкільна робота. Урочисто відзначаються річниці Великого Жовтня, Червоної Армії, дні Восьмого березня, Паризької комуни, Першого травня. Відбуваються літературні вечори, присвячені Т.Г.Шевченку, І.Я.Франку, М.М.Коцюбинському, О.С.Пушкіну, Л.М.Толстому, А.Ю.Тесленку, А.П.Чехову та ін.
Перші кроки було зроблено і в трудовому та політехнічному навчанні. Його здійснювали, вводячи самообслуговування, працю учнів на земельних ділянках.
Міцною опорою вчителів у боротьбі за поліпшення навчально-виховної роботи, в організації суспільно-корисної праці стали комсомол і піонерія. Юні піонери і комсомольці допомагали вчителям здійснювати всеобуч, обліковувати неписьменних, брали активну участь у трудових суботниках, вели боротьбу з пережитками старого в побуті - з релігійними забобонами, курінням, пияцтвом, хуліганством, порушниками громадського порядку.
Йшли роки... Міцніла, набирала сили наша школа. Грунтовнішими ставали знання учнів. Учителями використовувались різноманітні методи навчання (бесіда, розповідь, шкільна лекція, лабораторно-практичні роботи, екскурсії тощо), велика увага приділялась роботі учнів з підручниками, написанню творів і переказів, розв’язуванню задач, вправ, використанню наочних посібників.
Широкого розвитку набрали у 30-ті роки учнівські гуртки, художня самодіяльність, спортивно-масова робота.
Творча робота по розвитку школи була зарвана розбійницьким нападом німецько-фашистських військ на радянську землю.
Напередодні війни в селищі працювали дві середні і семирічна школи, в яких навчалося 750 учнів, працювали 45 учителів.
Восени 1941 року наша середня школа тимчасово припинила роботу.
У горнилі небаченої в історії запеклої боротьби перевірялась також дієвість радянської системи освіти і виховання. З шкільної парти йшли юнаки і дівчата до лав Радянської Армії, в загони народних месників. У суворих боях за рідну землю вони виявили зразки справжнього героїзму, палкого патріотизму.
У боях за Батьківщину брали участь випускники нашої школи: Козирод Дмитро Іванович, Кишинець Володимир, Галина Левченко, Бобраков Віталій, Володимир Бороніло, Борис Сухацький, Анатолій Порхало, Балюк Михайло Григорович, Михайло Михайлович Митько, Караченцев Олександр Степанович, Василь Григорович Кобзар, Караченцев Георгій Степанович, Козирод Іван Іванович.
З вересня 1943 року, зразу після звільнення селища від німецько-фашистських загарбників, школа відновила заняття.
В перші післявоєнні роки труднощів у роботі школи було багато. Але вони ще більше загартовували вчителів, мобілізували їх на виконання свого благородного обов’язку. Шкільне приміщення стало до ладу завдяки самовідданій праці вчителів, учнів, усіх трудящих: були відремонтовані класні кімнати, все шкільне обладнання та устаткування, обладнано спортивний майданчик та впорядковано шкільну садибу.Післявоєнний педагогічний колектив

Зі спогадів учительки російської мови і літератури Біланець Євдокії Сергіївни:

...17 вересня 1943 року звільнили Сахновщину. Зразу ж зібрали дітей, батьків. Своїми силами відбудовували школу. Збирали підручники, зошити... Навчалися в три зміни, в різних приміщеннях: в бувшій церкві, яку відремонтували разом з учнями і батьками, в будинку біля яйцебази, біля санстанції. Третя зміна починала заняття о 19 годині. В класах було багато учнів, були навіть діти-інваліди війни, переростки. Писали на старих газетах.
Директори мінялися часто, але колектив учителів був дружний, згуртований. Всі працювали сумлінно, самовіддано, хоча умови були складні: електрики не було, для освітлення використовували снарядні гільзи.
Коли відбудовували бувшу церкву, дах абияк зліпили з різних шматків заліза, дірки заліпили смолою. Парт не було зовсім. Сиділи на дошках, покладених на саман.
Разом зі мною в школі працювали інші вчителі російської мови і літератури: Доценко Євдокія Андріївна, Важнича Ганна Яківна, Аксьонов Георгій Тимофійович, який згодом став директором школи.
Великі зрушення сталися в школі після 1956 року. Це був час коли школа/Files/images/1 007.jpg наполегливо боролася за підвищення якості навчання, забезпечення глибокого засвоєння учнями основ наук, зміцнення матеріально-технічної бази. Учителі прагнули виховувати у дітей любов до праці, комуністичне ставлення до неї. В 50-60 роки дедалі більше вчителів включаються в творчу роботу по вдосконаленню методики навчання і виховання, беруть участь у розробленні актуальних питань педагогічної науки.
1962 рік... Однією з дійових форм підвищення кваліфікації вчителів, ознайомлення їх з кращим досвідом, пропаганди творчих досягнень передових вчителів стали опорні школи. Такою опорною школою стала Сахновщинська СШ, де працювати вчителі-новатори.
1967 рік... Боротьба за високу якість педагогічного процесу - одна з найбільш характерних рис життя нашої школи цього періоду. Як розвивати розумові сили і формувати здібності кожного учня, як навчити самостійно вчитися, як виховувати жадобу до знань - до цих важливих педагогічних проблем було прикуто увагу педагогів-майстрів Біланець Є.С., Карпусь О.А., Шварцер В.А., Демиденко О.Г., Пустовойт К.Т., Бондаренко В.М., Бакуменко Н.О., Зачепило Л.П., Черненка Г.Ю., Пилипенка М.Д., Перепльотного В.З., Безсмертної Г.С. та ін.
Школа добилася помітних успіхів у розв’язанні актуальної педагогічної проблеми - подоланні другорічництва.
Успішно долаючи труднощі, наша школа впевнено йшла по шляху дальшого розвитку, здобуваючи нові досягнення у навчанні та вихованні дітей. Кількість учнів з кожним роком зростала, постало питання розширення приміщення. І ось настав день, коли на будівництві нової школи закипіла робота: прийшли бульдозеристи, кранівники, електрозварники, мулярі. Школярі з нетерпінням спостерігали, як росте їх новий дім. Разом з учителями учні не раз приходили на будівельний майданчик, щоб внести і свою частку праці в будівництво школи.
В 1973 році Сахновщинська СШ одержала нове сучасне приміщення на 960/Files/images/Фото032.jpg учнівських місць. Педагогічний колектив школи провів велику роботу по освоєнню приміщення і переходу на кабінетну систему. Було створено 28 кабінетів з основ наук, 5 кабінетів трудового навчання. Кабінети були оснащені ТЗН: в них встановлено 20 кінопроекторів, 30 діапроекторів, 28 програвачів, 7 магнітофонів та інша апаратура.
Суспільно-корисна праця школярів стала одним з ефективних засобів трудового виховання. Учні активно працюють на полях колгоспів і радгоспів, на будовах, збирають лікарські рослини. Багато зроблено в ці роки для зміцнення навчально-матеріальної бази трудового навчання. Обладнано дів майстерні, кабінети по автосправі, відновлені зі списаних 5 автомобілів ГАЗ-51 для практичної їзди, побудовані автогаражі і ПТО. Випускники школи разом з атестатом про середню освіту стали одержувати права на керування автотранспортними засобами категорії "С".
У 80-і роки педколектив успішно працював над запровадженням методики оптимізації процесу навчання і виховання. За цей період серйозно зріс ідейно-політичний і педагогічний рівень колективу.
В школі з’явилось багато передових учителів, досвід яких вивчають і запроваджують вчителі району і навіть області. За період з 1975 по 1988 присвоєно звання Заслуженого учителя УРСР двом вчителям: Костоглодовій Е.А., Моторному І.М.; звання учителя-методиста трьом вчителям: Іванову І.І., Олексюк Л,О., Костоглодовій Е.А.; звання старшого вчителя восьми вчителям: Іванову І.І., Цись Г.О., Роденковій Л.Г., Лукаш Н.М., Гунько К.Д., Дудці Г.С., Зачепило Л.П., Скорлупкіній Л.О.; нагороджено значком "Отличник просвещения СССР" трьох вчителів: Олексюк Л.О., Зачепило Л.П., Моторного І.М.; значком "Відмінник народної освіти УРСР" - 16 вчителів: Іванова І.І., Костоглодову Е.А., Приходька Ф.П., Цись Г.О., Шабатуру М.П., Гунько К.Д., Лукаш Н.М., Дудку Г.С., Скорлупкіну Л.О., Роденкову Л.Г., Заєць В.Й., Науменко З.І., Безуглову Н.П., Семенець Т.П., Бурова М.О., Черняка М.П.
Педагогічний досвід вчителів Костоглодової Е.А. та Іванова І.І. відомий і в області. Враховуючи високий рівень педагогічної майстерності педколективу школи, районний відділ народної освіти визначив школу як опорну з метою пропаганди і впровадження в практику досвіду кращих вчителів.
У другій половині 80-х років школа однією з перших в районі здійснила перехід на навчання дітей шестирічного віку. Для навчання шестирічок побудовано новий корпус з класними кімнатами, ігровими та спальними кімнатами.
Вдосконалено трудове навчання. Крім спеціальності водій автотранспортних засобів введена підготовка швачок-мотористок, трактористів-бульдозеристів. Зміцнено навчальну базу трудового навчання. Обладнано швейний цех, кабінет по меліорації, придбано два трактори, причіпний інвентар, побудовано теплицю.
За великі досягнення в зміцненні навчально-матеріальної бази та успіхи в навчально-виховній роботі педагогічний колектив школи з 1976 по 1980 рік щорічно нагороджувався Червоним прапором РК партії та райвиконкому.
З початком незалежності перед вчительським колективом постали нові завдання та проблеми. Особливо складно було працювати вчителям предметів суспільно-гуманітарного циклу. Адже змінилися підходи до національно-патріотичного виховання, історії України. Потрібні були нові підручники та поповнення бази шкільної бібліотеки. Цю проблему вирішували директори школи Моторний І.М. та Шаповалов С.О. У нових умовах працювали учителі української мови та літератури – Семенець Т.П., Чирвон К.П., Лукаш Н.М., Вакула Л.І., а також вчителі історії - Костоглодова Е.А, Прокопенко Л.В., Шабатура М.П.
З 1999 року Сахновщинську середню школу №1 очолила Науменко З.І. У 2001 році перед директором та вчительським колективом постало завдання перейти на нову 12-бальну систему оцінювання знань та вмінь учнів.
У 2004 році відбулася реорганізація загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 сел.Сахновщина у Сахновщинський суспільно-гуманітарний ліцей (рішення XVII сесії XXIV скликання Сахновщинської районної ради Харківської області від 05.08.2004.)
Ліцеїсти почали активно демонструвати свої здібності та знання на обласному рівні. Вперше у 2004 році учениця ліцею Боровик Т. (10-А) взяла участь у захисті робіт Харківського відділення МАН та зайняла ІІ місце, а також І місце в ІІІ обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії. Підготувала переможця вчитель історії Перкіна С.Ф.
З того часу наші діти кожного року мають призові місця у різних обласних та Всеукраїнських олімпіадах, конкурсах, турнірах. .Неодноразово переможцями ставали учні вчителів української мови та літератури НауменкоЗ.І., Чирвон Я.І., Чирвон К.П., Кизими Л.І., Колєснікової В.М., вчителя початкових класів Мокрій Л.І., вчителів історії Гунько С.Ю, Перкіна Г.С., Перкіної С.Ф., вчителя географії Зуб А.М., вчителя біології Жемної І.Л., вчителя інформатики Чумак В.В.
За великі досягнення в зміцненні навчально-матеріальної бази та успіхи в навчально-виховній роботі педагогічний колектив навчального закладу щорічно нагороджувався грамотами та цінними подарунками Сахновщинської районної державної адміністрації.
У 2009 році Сахновщинський суспільно-гуманітарний ліцей реорганізовано у Сахновщинську гімназію (рішення XXXII сесії V скликання Сахновщинської районної ради Харківської області від 29.06.2009.)
За високу результативність участі учнів у ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2010/2011 році колективу гімназії вручено Диплом Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти».
/Files/images/nova1/IMG_2821.JPG У 2012 році гімназія брала участь у виставці ефективного передового досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття». За впровадження в навчальний процес інноваційних технологійза темою «Організаційно-методичні моделі діяльності психологічних служб районів(міст) області» гімназії нагороджено Дипломом ІІІ ступеню.
Діяльність вчителів, що мають педагогічні звання та нагороди, сприяє підвищенню іміджу навчального закладу, позитивно впливає на створення творчого мікроклімату в педагогічному колективі, спонукає до постійного професійного самовдосконалення молодих вчителів, впливає на вибір випускниками педагогічної професії.
У 2015 році вперше в історії гімназії учениця 11-Б класу Сібагатулліна О. стала переможцем IV етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Підготувала переможця вчитель української мови та літератури Науменко З.І./Files/images/nova1/ооооо.jpg
Цього ж року лауреатом обласного етапу конкурсу «Вчитель року» став вчитель історії та правознавства Перкін Г.С.
Творча та самовіддана праця вчителів та учнів гімназії має високі результати. Сахновщинська гімназія входить до десятки найкращих навчальних закладів області.
У червні 2017 року Сахновщинську гімназію реорганізовано у Сахновщинську загальноосвітню школу №1 (рішення ХХІІ сесії Сахновщинської районної ради VII скликання від 09.06.2017 року)
Кiлькiсть переглядiв: 72

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.